Низька вартість, масована атака

Боєприпаси Шахед-131/136 — «Шахед» означає «Свідок» перською мовою — це сімейство БпЛА одноразового застосування, яке було розроблено та виготовлено іранською аерокосмічною компанією «Shahed Aviation Industries». Шахед-131 є меншим боєприпасом із дальністю польоту 700–900 км, тоді як більший Шахед-136 має дальність щонайменше 2000 км. Ці боєприпаси є високоточними: вони летять за заздалегідь введеними геокоординатами, після чого пікірують на ціль і вибухають. Під час вивчення технічних компонентів дронів було виявлено використання низки західних комерційних технологій у їхній збірці.

БпЛА Шахед, як і інші БпЛа одноразового застосування, класифікуються як ракети, оскільки відповідають визначенню «боєприпас із власним двигуном, здатний змінювати траєкторію після запуску». Відповідно, ударні БпЛА, такі як серія Шахед, в «Open Source Munitions Portal» класифікуються як «Ракети або Керовані ракети» та «Керовані боєприпаси». Для зручності пошуку, БпЛА одноразового застосування також надано додатковий тег «Дрон (БпЛА)».

Боєприпаси серії Шахед запускаються за допомогою одноразового ракетного прискорювача, встановленого під корпусом. Вже невдовзі після запуску прискорювач скидається, і рух забезпечує поршневий двигун. Відносно низька швидкість і гучний гул цих двигунів призвели до того, що українці, які спостерігають їх, прозвали Шахеди «літаючими мопедами». Боєприпаси Шахед можуть запускатися як зі стаціонарних рейкових установок, так і з транспортних засобів.  Відео, оприлюднене іранськими ЗМІ, демонструє запуск п’яти дронів Шахед-136 з вантажного відсіку вантажівки.

Першим підтвердженим застосуванням боєприпасів серії Шахед – зокрема, Шахед-131 – стали атаки на нафтові об’єкти Абкайк і Хурайс у Саудівській Аравії у вересні 2019 року. Ці атаки, які приписують Ірану, здійснювались з застосуванням майже двох десятків боєприпасів, що летіли у тісному бойовому порядку та виконували послідовні удари по інфрастуктурі нафтового об’єкту в Абкайку, спричинивши значні пошкодження.

Іран також постачав ці боєприпаси різним союзним недержавним суб’єктам на Близькому Сході, зокрема, хуситам у Ємені та «Ісламському спротиву» в Іраку.

З початком повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, Росія почала використовувати боєприпаси серії Шахед для ударів по ключовій енергетичній інфраструктурі, а також по залізницях, житлових будівлях і транспортних засобах по всій країні. Станом на 2025 рік, Росія суттєво збільшила інтенсивність таких атак, намагаючись перевантажити українську систему протиповітряної оборони — у лютому в середньому фіксувалося 140 Шахедів щодня.

Застосування сучасних систем протиповітряної оборони для захисту від таких загроз залишається актуальною проблемою, адже вартість високотехнологічних перехоплювачів зазвичай значно перевищує ціну самих дронів Шахед. Прикладом є атака Ірану на Ізраїль 14 квітня – операція, відома під назвою «Справжня обіцянка», – у межах якої було хвилями запущено сотні боєприпасів, зокрема й Шахедів. Під час цієї атаки, за повідомленнями, Королівські повітряні сили Великої Британії  застосовували ракети класу “повітря–повітря” ASRAAM, вартість яких оцінюється у близько 225 000 доларів США за одиницю, для перехоплення значно дешевших Шахедів, вартість яких становить лише 20 000 – 50 000 доларів США.

За повідомленнями ЗМІ, Україна також використовує ці британські ракети, які було модифіковано для застосування за схемою «земля–повітря» для знищення Шахедів, що запускаються з території Росії. Окрім цього, застосовуються й дешевші засоби протиповітряної оборони — зокрема, знищення Шахедів з гелікоптерів або з вантажівок за допомогою кулеметів, а також використання менш дорогих зенітно-ракетних комплексів, таких як система VAMPIRE, яка запускає ракети AGR-20 APKWS II вартістю близько 27 500 доларів США за одиницю. Ракети AGR-20 APKWS II також використовувалися американськими винищувачами для знищення ракет, запущених хуситами. Паралельно розробляються й інші засоби боротьби з БпЛА, зокрема, засоби радіоелектронної боротьби та вітчизняні дрони-перехоплювачі.

Боєприпас, що постійно вдосконалюється

Після перших поставок боєприпасів Шахед з Ірану, Росія створила підприємства для виробництва та розробки власних варіантів цих боєприпасів в спеціальній економічній зоні “Алабуга”. З часом виробничі потужності було розширено у зв’язку зі зростанням темпів виготовлення Шахедів. Планувалося, що у 2024 році на підприємстві буде вироблено 6 000 одиниць. Від моменту першого застосування цих дронів Росією з’явилися докази значних адаптацій дронів, що виходять за межі початкової іранської конструкції.

По-перше, було внесено зміни, що ускладнюють виявлення боєприпасу радарами. Початкове біле забарвлення корпусу було замінено на матово-чорне — ймовірно, щоб ускладнити візуальне виявлення дронів вночі. Також задокументовано використання стільникової структури всередині крил боєприпасів Шахед-136, що застосовуються як Іраном, так і Росією — ймовірно, з метою зниження вірогідності їхнього виявлення за допомогою радарів.

По-друге, Росія адаптувала ці боєприпаси, щоб обійти нові українські засоби протидії. Через зростаюче використання Україною засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), зокрема так званого «спуфінгу», Росія, за повідомленнями, почала оснащувати свої дрони новими китайськими антенами, які забезпечують більш надійний захист від такого втручання. У дронах також було виявлено антени типу CRPA (антени з контрольованою діаграмою спрямованості), спочатку розроблені для використання в сільському господарстві. Ймовірно, їхнє використання пов’язане або зі спробою зменшити собівартість виробництва дронів, або з тим, що конфігурація з восьми приймальних елементів забезпечує вищу стійкість до засобів РЕБ.

По-третє, Росія виготовила власні бойові частини (боєголовки) для Шахед-136, з кількома новими різновидами, які перелічено у витоках документів з виробничого майданчика “Алабуга”. Деякі з них було виявлено в Україні. До них належать, зокрема, БСФ-50, 50-кілограмова бойова частина, яка поєднує фугасний, осколковий та запалювальний ефекти, а також ТБ БЧ-50M, яка містить термобаричну вибухову суміш і також має осколковий ефект. Однією з найбільших задокументованих російських бойових частин для Шахед-136 є БЧ-90, 90-кілограмова кумулятивна бойова частина з додатковим осколковим ефектом. Витоки з відповідної документації свідчать, що бойову частину БЧ-90 було сконструйовано з комбінованою осколковою оболонкою зі сталі та цирконію, металу, який використовується для створення як осколкового, так і вибухового ефектів. Хоча вона більш потужна, ніж стандартна 50-кілограмова конструкція, інтеграція більшої 90-кілограмової бойової частини вимагає переходу на менший паливний бак боєприпасу, що призводить до значного зменшення дальності.

Повідомляється, що Іран також розробив низку нових конструкцій бойових частин для серії Шахед. Наприклад, виявилося, що боєприпаси Шахед-131 використовують багатоцільові бойові частини, в основі яких є боєголовка, оточена 18 невеликими дисками для додаткового протиброньового ефекту, а також  осколкова підкладка, що складається з металевих кубів для створення додаткового осколкового ефекту. Іранський Шахед-136 також був задокументований з посиленим сталевим корпусом у своєму носовому конусі для забезпечення обмеженої проникної здатності проти укріплених цілей.

Як повідомляється, разом із серійним виробництвом Герань-1 та Герань-2, Росія також розробила власну версію Шахед у 2023 році під назвою Гарпія-А1. Стверджується, що Гарпія має дальність до 1500 км і виробляється дочірньою компанією російського виробника зброї “Алмаз-Антей”. За повідомленнями ЗМІ, боєприпас містить велику кількість компонентів китайського виробництва, включно з китайською версією іранського двигуна MD-550. Повідомляється, що Гарпія-А1 поки що не використовувалась масово в Україні.

Зрештою, з’явився повністю новий варіант Шахед-136, який використовується як Іраном, так і Росією. Відомий як Шахед-238, цей боєприпас, як повідомляється, містить турбореактивний двигун замість стандартного поршневого двигуна для руху літального апарату. Ця модифікація різко збільшує швидкість боєприпасу, потенційно ускладнюючи його перехоплення, а також скорочуючи час між запуском і ударом. Аналіз уламків, знайдених в Україні, ідентифікував турбореактивний двигун як TJ150 — двигун чеського виробництва — який ймовірно забезпечує боєприпасу крейсерську швидкість близько 520 км/год, значно більшу, ніж заявлені 180 км/год стандартного Шахед-136. У лютому 2025 року Головне управління розвідки України заявило, що Росія почала створювати вітчизняну лінію виробництва Шахед-238, який в українських звітах називали “Герань-3”.

Вплив на цивільне населення

Хоча Шахед-131 та Шахед-136 є високоточними боєприпасами, їхнє використання призвело до руйнівних наслідків для цивільного населення та цивільної інфраструктури по всій Україні. Наприклад, 30 січня 2025 року Шахед вдарив по житловому будинку в місті Суми, зруйнувавши п’ять квартир на чотирьох поверхах і вбивши щонайменше дев’ять людей. Ще 13 осіб отримали поранення. Удар 23 березня 2025 року по українській столиці, Києву, вразив ще одну групу житлових будинків, в результаті чого загинули щонайменше троє цивільних осіб. Лише через сім днів, група з 20 боєприпасів типу Шахед вдарила по Дніпру, призвівши до загибелі чотирьох осіб.

Марсель Пліхта, науковий співробітник Центра глобального права та управління при Університеті Сент-Ендрюса та колишній аналітик Міністерства оборони США, пояснив тактику використання російських дронів типу Шахед в інтерв’ю Airwars: “Шахеди переважно використовуються для стратегічних, майже терористичних бомбардувань поза лінією фронту, зокрема, для атак на великі міста завдяки їхній великій дальності. БпЛА типу Шахед дозволяють росіянам підтримувати темп і тиск військової операції.”

Окрім фізичної загрози, яку становлять БпЛА типу Шахед, постійне використання таких боєприпасів також мало значний психологічний вплив на цивільне населення України. Через гучне гудіння гвинтових двигунів боєприпасів, деякі порівнюють їх звук зі звуком сумнозвісних V-1 “літаючих бомб” Другої світової війни. У матеріалі AP наголошується, що “безперервне дзижчання” мотора “може лише посилити тривогу і підірвати моральний дух будь-якої людини, яка не знає точно, коли і де саме відбудеться влучання боєприпасу”.