Словник
Щоб ознайомитися з іншими термінами, пов’язаними зі зброєю та боєприпасами, служба досліджень у галузі озброєння (ARES) підготувала повний словник 2022 року.
© All images copyright Airwars/Azul De Monte.
2000-фунтові бомби
Авіаційні бомби вагової категорії 2000 фунтів належать до найбільших боєприпасів, що регулярно застосовуються сучасними повітряними силами. Зазвичай вони мають значну руйнівну міць і використовуються для ураження великих скупчень військ, броньованої техніки або, частіше, будівель чи укріплених споруд.
Авіаційна бомба
Боєприпаси без ракетного двигуна, що скидаються з літального апарату, такого як літак або дрон. Вони можуть бути як керованими, так і некерованими, а їх маса може варіюватися від кількох кілограмів до понад 2 000 кілограмів – що приблизно дорівнює вазі автомобіля. Важчі авіаційні бомби належать до найбільш руйнівних боєприпасів у військових арсеналах.
Активно-реактивний боєприпас
Боєприпас, який містить ракетний двигун для підтримання швидкості польоту. Найчастіше це артилерійські або мінометні снаряди, але іноді трапляються й інші типи.
Артилерійське озброєння
Під артилерійським озброєнням зазвичай розуміють засоби, які застосовуються для надання вогневої підтримки; як правило, вони здатні вести вогонь із закритих позицій на відносно великі відстані та зазвичай обслуговуються спеціалізованими формуваннями. Артилерійське озброєння можна загалом поділити на гармати (артилерійські гармати та міномети) і РСЗВ або ракетні пускові установки – тобто зброю, що запускає боєприпаси з ракетним двигуном.
Артилерійська гармата
Гармата, призначена для ураження цілей на межі або поза межами прямої видимості оператора (тобто зброя, здатна вести вогонь на великі відстані, зокрема із закритих позицій). Типова дальність стрільби таких гармат становить від 30 до 40 кілометрів, тому вони вважаються артилерією середньої дальності.
Артилерійський снаряд
Снаряди для ведення вогню із закритих позицій, що зазвичай мають циліндричну форму та конічну (оживальну) носову частину; загалом вистрілюються з артилерійських гармат. Більшість артилерійських снарядів є некерованими, а їхня довжина становить від 35 до 87 сантиметрів. З типовою дальністю стрільби від 30 до 40 кілометрів, артилерійські гармати вважаються озброєнням середньої дальності.
Балістична траєкторія
Форма руху, характерна для некерованого боєприпасу без власного двигуна який рухається по вигнутій траєкторії під дією лише сили тяжіння та лобового опору (опору повітря). Такі траєкторії польоту зазвичай нагадують параболу, однак можуть відрізнятися залежно від способу надання боєприпасу початкової швидкості та кута, під яким його було вистрілено або запущено. Для різних видів озброєння або обставин можуть бути доцільними різні траєкторії – наприклад, для забезпечення можливості ведення вогню із закритих позицій.
Безвідкатна зброя
Безвідкатні гармати – це гармати прямого вогню, які відрізняються системою роботи, за якої порохові гази (або інша протимаса, наприклад порох чи рідина) викидаються із задньої частини ствола для компенсації віддачі, що виникає через рух снаряда вперед. Багато безвідкатних зразків зброї мають гладкий ствол, однак деякі відомі моделі мають нарізний ствол. Зброю такого типу іноді називають безвідкатними рушницями. Безвідкатну зброю зазвичай поділяють на дві підкатегорії: безвідкатна зброя групового користування та безвідкатна зброя, призначена для стрільби з плеча.
Боєприпас
Витратний предмет, призначений для досягнення летальних або нелетальних оперативних ефектів за допомогою механізму ураження (наприклад, вибуху, осколкової дії або диму). Боєприпас переміщується від джерела (наприклад, індивідуальної зброї, транспортного засобу тощо) до цілі або району цілі певним способом доставки (наприклад, скидання з літака, постріл з гармати тощо).
Боєприпас з двигунною установкою
Боєприпас, який має вбудовану систему руху (наприклад, ракетний двигун або турбовентилятор) для підтримання або регулювання швидкості польоту. Найпоширенішими видами таких боєприпасів є ракети та керовані ракети.
Боєприпас-носій
Загальний термін для боєприпасів, які містять та випускають корисне навантаження, призначене для функціонування поза самим боєприпасом. Корисне навантаження може сильно різнитися: від суббоєприпасів (у касетному боєприпасі) до освітлювальних патронів (освітлювальний боєприпас), димових елементів (димовий боєприпас) або навіть агітаційних листівок.
Боєприпас-приманка
Це боєприпас, призначений насамперед для відволікання, введення в оману або дезорієнтації інших боєприпасів.
Вбудовані стабілізатори
Стабілізатори, розташовані всередині циліндричної, кільцевої або коробкоподібної форми.
Високоточні керовані боєприпаси
Боєприпаси, з ракетним двигуном або без нього, які здатні змінювати траєкторію польоту для ураження цілі з високою точністю.
Гармата
Зброя, яка використовує згоряння метального заряду для створення газів високого тиску в герметичній камері з метою керованого прискорення снаряда. До такої зброї належать стрілецька зброя (вогнепальна зброя), артилерійські гармати, міномети та інші види озброєння.
Гільза
Частина патрону, яка містить в собі метальний заряд, снаряд(и) та капсюль гільзи. Відсутня у безгільзових патронах та боєприпасах роздільного заряджання. Традиційно гільзи виготовляються з металу, проте в деяких боєприпасах (зокрема, у снарядах для танкових гармат) можуть використовуватися полімерні гільзи або гільзи, виготовлені з матеріалів, що повністю згоряють під час пострілу.
Димові боєприпаси
Боєприпаси, що створюють димову завісу в певній зоні, як правило, з метою затуманити поле зору противника, а не вбити або поранити ціль. Димові боєприпаси можуть маскувати війська від ворога, включаючи датчики та цілевказівники, щоб забезпечити прикриття військових пересувань. Вони також можуть використовуватися для позначення місця розташування ворожих цілей або для передачі сигналів союзним військам. До поширених хімічних речовин, що створюють дим, належать білий фосфор і гексахлоретан, які часто використовуються в артилерійських снарядах.
Дрони (БПЛА)
Безпілотні літальні апарати, які можуть дистанційно керуватися, літати автономно або напівавтономно. БПЛА, оснащені вбудованими боєприпасами або боєголовками, часто називають ”дронами-камікадзе” або “дронами одноразового застосування” (OWA) і фактично виконують функції керованих ракет. Ця характеристика позначена в OSMP відповідно до загальноприйнятого вживання.
Дуло
Передній кінець ствола зброї, через який вилітають снаряди.
Запалювальний боєприпас
Боєприпас, який замість вибухової дії (тобто вибухового або осколкового ефекту) використовує хімічні реакції легкозаймистих матеріалів для підпалювання цілей, включно з будівлями, запасами та транспортними засобами. Зазвичай застосовується проти легкозаймистих цілей, таких як склади палива та боєприпасів або рослинність, і може доставлятися різними платформами, включно з літаками та артилерійськими гарматами. Прикладами запальних сумішей є білий фосфор, напалм і терміт. Запалювальна дія іноді використовується як додатковий механізм ураження для інших типів боєприпасів, проте термін «запалювальний боєприпас» зазвичай застосовується лише до тих, що покладаються переважно на термічний механізм ураження.
Застосований боєприпас
Боєприпас, який було застосовано (наприклад, вистрілено, скинуто або запущено) з носія. Боєприпас міг або спрацювати, або не спрацювати.
Зварні шви
У контексті корпусу боєприпасу це місця з’єднання секцій за допомогою одного з різних методів зварювання. Коли боєприпас зазнає удару або спрацьовує, корпус часто розпадається вздовж цих швів.
Земля-Земля
Боєприпаси, що запускаються з наземної вогневої платформи, як на суші, так і на морі, і призначені для ураження інших наземних цілей.
Земля-Повітря
Боєприпаси, що запускаються з наземної вогневої платформи, як на суші, так і на морі, і призначені для ураження повітряних цілей, включаючи літаки та БПЛА.
Казенна частина
Казенна частина – це задній отвір ствола (протилежний дулу), який зазвичай містить камору гармати.
Камора
Частина зброї, призначена для розміщення боєприпасу та утримування тиску, що виникає під час пострілу. Найчастіше, але не завжди, утворена казенною частиною ствола.
Капсюль гільзи
Ініціюючий елемент, який запалює основний метальний заряд боєприпасу під час спрацьовування. Може міститися в передній частині гільзи (у патроних або роздільно-гільзевих боєприпасах) або заряджатися окремо (у боєприпасах роздільно-картузного заряджання).
Касетний боєприпас
Боєприпас-носій, що містить і розкидає суббоєприпаси (менші боєприпаси, які іноді називають «касетні бойові елементи»). Касетні боєприпаси зазвичай розкидають своє корисне навантаження на великій площі – або для підвищення ймовірності ураження цілі, або з метою блокування доступу до певної території. Вони можуть належати до різних категорій боєприпасів. Деякі суббоєприпаси – особливо старі моделі або ті, що зберігалися чи застосовувалися неправильно – можуть мати високий відсоток неспрацювання, що створює довготривалу вибухонебезпечну загрозу. Понад 100 держав підписали міжнародну конвенцію, яка забороняє використання касетних боєприпасів, однак Росія, США, Китай та Ізраїль до неї не приєдналися.
Кінетичний боєприпас
Кінетична енергія зброї використовує високу швидкість снаряда для ураження цілі. Зазвичай такі снаряди не містять вибухової речовини, а замість цього при ударі створюють ударні хвилі та тепло. Часто застосовуються для пробиття «міцних» цілей, таких як броньовані транспортні засоби та будівлі.
Кратер
Воронка, що утворюється внаслідок вибуху або, рідше, внаслідок удару боєприпасу.
Лінія ударів
Характерний візерунок від уламків, утворений від вибуху багатьох артилерійських снарядів.
Міна
Встановлені боєприпаси, які активуються дистанційно або при контакті з ціллю чи жертвою.
Міномет
Відносно короткоствольна гармата, призначена для ведення непрямого вогню, що стріляє мінометними мінами з низькою швидкістю. З типовою дальністю стрільби від 50 до 9000 метрів міномети належать до артилерії малої дальності.
Мінометна міна
Відносно невеликі снаряди непрямого вогню, які випускаються з мінометів, зазвичай мають характерну форму “краплі” та плавники у задній частині. Мінометні міни зазвичай є некерованими та мають довжину приблизно від 37 до 235 сантиметрів. Міномети зазвичай мають дальність пострілу від 50 до 9000 метрів, тому їх відносять до артилерії малої дальності.
Набій
Повна одиниця боєприпасу. Деякі постріли є патронними (тобто повністю автономними; наприклад, сучасні патрони для стрілецької зброї або більшість сучасних снарядів для танкових гармат), тоді як інші постріли є роздільно-гільзового (semi-fixed) або роздільно-картузного заряджання (separate-loading) (складаються з двох або більше компонентів). У випадках, коли потрібно кілька компонентів, термін «набій» використовується для їхнього загального позначення.
Напрямний поясок
М’який металевий пояс навколо снаряда, зазвичай розташований біля його основи. Напрямні пояски найчастіше використовуються в артилерійських снарядах.
Нарізи (системи нарізів в каналі ствола)
Система нарізів (зазвичай спіральних) у каналі ствола, призначена для надання снаряду обертання під час пострілу. Це обертання забезпечує гіроcкопічну стабільність, підвищує точність та забезпечує політ снаряда носовою частиною вперед до цілі.
Недоставлені боєприпаси
Боєприпаси, які не були використані з засобів доставки. Це може означати, що вони залишаються на зберіганні, не були випущені або готуються до випуску.
Непрямий вогонь
Вогонь, спрямований по цілях, які можуть перебувати як у полі зору оператора, так і поза ним, при якому зброя не наводиться безпосередньо на ціль (тобто вогонь, що використовує дугову траєкторію снаряда та/або характеристики наведення боєприпасу для ураження цілей). Зазвичай застосовується до артилерійської зброї.
Несправні боєприпаси
Боєприпаси не спрацювали і не дали передбачуваного ефекту.
Обтюрувальні кільця або газоутримувальні пояски
Розташовані у найширшій частині корпусу боєприпасу. Їх призначення полягає в утриманні порохових газів під час пострілу, що підвищує ефективність виштовхування снаряда зі ствола.
Освітлювальні боєприпаси
Боєприпаси, призначені для освітлення території або позиції за допомогою видимого чи іншого світла, а не для ураження цілі. Існують різні типи освітлювальних пострілів, які можуть випускати освітлювальні патрони, інфрачервоні пристрої або запалювальні речовини, такі як білий фосфор. Також їх можна використовувати для підсвічування та маркування цілей у темряві або при низькій видимості.
Осколковий боєприпас
Осколковий боєприпас — боєприпас, у якому детонація вибухової речовини забезпечує розльот дрібних уламків, утворених із корпусу боєприпасу, з високою швидкістю. Осколковий боєприпас зазвичай уражає більшу площу, ніж простий фугасний боєприпас того ж розміру, і ефективний проти особового складу та неброньованих транспортних засобів. Осколкова дія є основним механізмом ураження для багатьох поширених вибухових боєприпасів, проте такі боєприпаси майже завжди також впливають на навколишнє середовище через ударну хвилю та інші механізми (наприклад, осколково-фугасний боєприпас).
Осколково-фугасний боєприпас
Поширений тип боєприпасу, що поєднує вибухову та осколкову дію. Зазвичай позначається як «ОФ» ( англ. «HE-FRAG»).
Отвори під заклепки, гвинти, заклепки
Заклепка: короткий металевий штифт або болт, який використовується для з’єднання двох пластин або інших компонентів. Заклепки часто використовуються в конструкції боєприпасів із тонкостінними корпусами. Отвір під заклепку: отвори, через які пропускаються заклепки для з’єднання двох компонентів. Гвинт: тонкий металевий штифт зі спіральною різьбою вздовж усієї довжини та прорізом у головці.
Патрон
Єдиний, цілісний постріл (набій), що складається з гільзи, капсюля гільзи, метального заряду та одного або кількох снарядів (куль).
Підвісні вушка
Кріплення з одним або декількома отворами, яке кріпиться до боєприпасів, що перевозяться під крилами або корпусом літака, і призначене для підвішування цих боєприпасів під фюзеляжем. Кріплення утримуються за допомогою різних затискних механізмів, які звільняють їх, коли боєприпас скидається або відокремлюється від літака.
Підривник
Механізм з вибуховими компонентами, призначений для ініціювання ланцюга займання або детонації боєприпасу за допомогою механічного, хімічного або електричного впливу.
Повітря - Земля
Боєприпаси, що запускаються з висоти над поверхнею землі, зазвичай з літального апарата, і призначені для ураження наземних або морських цілей.
Повітря - Повітря
Боєприпаси, що запускаються з висоти над поверхнею землі, зазвичай з літального апарата, і призначені для ураження інших повітряних цілей, зокрема літаків та БпЛА
Попередньо насічений корпус
Корпус боєвої частини або вибухового заряду боєприпасу, який попередньо насічений або нарізаний за певним шаблоном, щоб під час вибуху розпадатися на відносно однакові осколки. Насічки можуть бути видимими зовні, всередині або з обох боків корпусу боєголовки.
Постріл
Боєприпаси, що вистрілюються зі зброї або систем озброєння. Окрему одиницю називають набоєм. У розмовній мові – «БК».
Пропелент
1.) Основний метальний заряд боєприпасу, який під час згоряння перетворює хімічну енергію на рушійну силу для одного або кількох снарядів. 2.) Горюча речовина, яка згорає для створення тяги у ракетному двигуні.
Ракета
Боєприпас із власним двигуном, здатний змінювати траєкторію польоту після запуску.
Ракета або керована ракета
Ракети та керовані ракети – це два тісно пов’язані типи боєприпасів із власною тягою, які використовують внутрішню систему руху, зазвичай ракетний двигун, для підтримання швидкості після запуску. Зазвичай вони мають відносно довгу та вузьку форму і довжину приблизно від 50 сантиметрів до 6,5 метрів. Ракети зазвичай є некерованими, ті, що оснащені системами наведення, зазвичай називають керованими ракетами. Керовані ракети іноді використовують інші типи рушійних установок, окрім ракетних двигунів, наприклад турбореактивні двигуни. Ефективна дальність польоту ракет може становити приблизно від 1 кілометра до понад 40 кілометрів, тоді як керовані ракети зазвичай мають більшу дальність, іноді понад 250 кілометрів.
Ракетний двигун
Реактивна силова установка, що створює тягу шляхом викиду гарячих газів, які утворюються під час згоряння ракетного палива.
(Боєприпаси) Роздільно-гільзового заряджання
Боєприпаси, що поділяються на дві групи компонентів: снаряд і підривник; та гільза, капсюль гільзи і один або кілька порохових зарядів. Пороховий заряд зазвичай можна змінювати, щоб збільшити або зменшити дальність польоту, або змінити балістичну траєкторію зброї.
(Боєприпаси) Роздільно-картузного заряджання
Боєприпаси, що складаються з декількох окремих частин, включаючи снаряд з підривником або без нього, капсюль гільзи та один або декілька порохових зарядів. Пороховий заряд зазвичай можна змінювати для збільшення або зменшення дальності польоту, або для зміни балістичної траєкторії зброї.
Снаряд
Об’єкт, який приводиться у рух зовнішньою силою і далі рухається завдяки власній інерції, наприклад, куля або ручна граната. Менші снаряди (які випускаються зі стрілецької зброї) часто називають кулями, тоді як деякі більші снаряди (наприклад, артилерійські снаряди) називають “пострілами”.
Снаряд для танкової гармати
Снаряди, що вистрілюються з танкових гармат, можуть бути різними: від простих фугасних боєприпасів до візуально помітних проникаючих снарядів кінетичної енергії або складних «багатоцільових» типів, що поєднують механізми ураження ударною хвилею, осколками, кумулятивною зарядом та/або запалювальною дією. Звичайні снаряди для танкових гармат мають довжину від 40 до 70 сантиметрів. Танкові гармати зазвичай мають ефективну дальність стрільби від 2 до 4 кілометрів.
Сопло вентурі
Звужувальні отвори в ракетних двигунах, які збільшують швидкість і тиск виходячих газів, іноді направляючи їх для надання обертання боєприпасу.
Спрацьований боєприпас
Боєприпас, який частково або повністю виконав свою дію, і запланований ефект відбувся. Для вибухових боєприпасів це зазвичай означає детонацію.
Стабілізатори
Фіксована або регульована лопатка чи аеродинамічне крило, прикріплені вздовж корпусу, розробленого з урахуванням аеродинамічних або балістичних характеристик, для стабілізації чи керування. Термін «стабілізатори» у OSMP використовується узагальнено і також включає крила та канарди.
Стабілізатори, прикріплені до перфорованого циліндра
Стабілізатори, прикріплені до боєприпасу за допомогою перфорованого циліндра. Блок стабілізаторів такого типу зазвичай використовується в мінометних мінах, а цей термін використовується для ідентифікації таких боєприпасів, а не як технічний.
Декілька стабілізаторів
Стабілізатори, розташовані навколо корпусу боєприпасу, часто встановлені групами.
Ствол
Основний елемент вогнепальної зброї, що витримує тиск порохових газів (зокрема гармати), який містить снаряд та надає йому напрямок руху.
Танкова гармата
Прямострільні, часто гладкоствольні гармати, встановлені на танках. Танкові гармати можуть стріляти різними снарядами, від відносно традиційних осколково-фугасних до високоспеціалізованих кінетичних проникаючих снарядів, що використовуються для пробивання броні інших танків. Танкові гармати можуть бути дуже точними зброями і зазвичай мають ефективну дальність стрільби від 3 до 5 кілометрів.
Товстостінний корпус
Коли корпус боєголовки або корисного навантаження боєприпасу становить відносно високий відсоток від загальної ваги боєприпасу, його зазвичай називають «товстостінним». Товстостінні боєприпаси часто проектуються таким чином, щоб при детонації утворювати значну кількість смертоносних осколків і/або тому, що вони вимагають більш важкої конструкції з міцнісних міркувань (наприклад, щоб витримувати тиск при вистрілі з гармати).
Тонкостінний корпус
Коли корпус боєголовки або корисного навантаження боєприпасу становить відносно невеликий відсоток від загальної ваги боєприпасу, його зазвичай називають «тонкостінним». Такі корпуси боєприпасів зазвичай призначені лише для зберігання вмісту і тому розробляються максимально легкими (наприклад, багато конструкцій ракет).
Унітарний боєприпас
Боєприпас, у якому метальний заряд повністю розміщений усередині патрона, а гільза прикріплена до снаряда (разом із підривником, якщо він є). Іноді використовується також термін «боєприпас патронного заряджання» або «унітарний постріл».
Фіксовані стабілізатори
Стабілізатори, конструкція яких не передбачає їх руху безпосередньо перед або після застосування боєприпасу.
Фугасний боєприпас
Боєприпаси, які використовують швидке розширення газів, що вивільняються під час детонації потужної вибухової речовини всередині корпусу, для створення вибухової сили. Фугасні боєприпаси часто вважаються боєприпасами загального призначення, а високопотужні зразки цього типу здатні спричиняти значні руйнування споруд та ураження особового складу.
Хвостовий стабілізатор
Плавники, розташовані в задній частині («хвостовій») боєприпасу.
Хімічний боєприпас
Хімічна зброя – це боєприпаси, споряджені хімічними агентами. Такі речовини можуть перебувати у газоподібному, рідкому або твердому стані та застосовуватися за допомогою різних типів боєприпасів, іноді переобладнаних для розпилення хімічних агентів. До них належать авіаційні бомби, ракети/керовані ракети, мінометні міни та артилерійські снаряди. Застосування таких боєприпасів часто може призводити до масштабних наслідків, і багато з них вважаються за своєю природою невибірковими засобами ураження. Конвенція про заборону хімічної зброї 1997 року заборонила розробку, виробництво та застосування хімічної зброї. Наразі до цієї конвенції приєдналися 193 держави, включно зі Сполученими Штатами, Росією та Китаєм.
Широкі крила
Розмах крил, що перевищує діаметр корпусу боєприпасу більш ніж удвічі.
